непорушно —
непору́шно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
непорушно —
[неипоурушно] присл.
Орфоепічний словник української мови
непорушно —
Присл. до непорушний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
непорушно —
НЕПОРУ́ШНО. Присл. до непору́шний. Настя сиділа непорушно на лаві (М. Коцюбинський); Погляд, яким він непорушно уставився в одну точку, на мить ніби погас (Іван Ле і О. Левада).
Словник української мови у 20 томах
непорушно —
Непору́шно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
непорушно —
НЕПОРУ́ШНО. Присл. до непору́шний. Настя сиділа непорушно на лаві (Коцюб., І, 1955, 72); Погляд, яким він непорушно уставився в одну точку, на мить ніби погас (Ле і Лев., Півд.
Словник української мови в 11 томах