нерв

Нерв, -ва; не́рви, -вів, -вам

Значення в інших словниках

1. нерв — нерв іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нерв — П. центр, ядро, мозок <н. нерв господарства>.  Словник синонімів Караванського
3. нерв — -а, ч. 1》 Тонка волокнина в організмі людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складовою частиною розгалуженої системи, яка управляє діяльністю організму. 2》 тільки мн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нерв — НЕРВ, а, ч. 1. Тонка волокнина в організмі людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складовою частиною розгалуженої системи, яка керує діяльністю організму.  Словник української мови у 20 томах
5. нерв — би́ти по не́рвах кого, кому і без додатка. Своїми діями, словами виводити з рівноваги, дратувати. Навіщо ото Маруся грає такі крикливі речі! Не люблю я такого бренькоту та гуркоту. Б’ють тобі по нервах, неначе колуном! (І.  Фразеологічний словник української мови
6. нерв — НЕРВ, а, ч. 1. Тонка волокнина в організмі людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складовою частиною розгалуженої системи, яка управляє діяльністю організму.  Словник української мови в 11 томах