Значення в інших словниках
-
неухильний —
неухи́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
неухильний —
-а, -е. Який не має відхилень від чого-небудь; незмінний, постійний. || Який виявляє стійкість, твердість, непохитність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
неухильний —
НЕУХИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється беззастережно, незважаючи ні на які обставини, труднощі тощо; обов'язковий, неодмінний. Неухильне дотримання закону – запорука стабільності демократичного суспільства (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
неухильний —
ОБОВ'ЯЗКОВИЙ (такий, що вимагає беззастережного дотримання, виконання), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗПРЕМІ́ННИЙ розм., заст. Любов не обов'язкова, та почуття обов'язку обов'язкове (І.
Словник синонімів української мови
-
неухильний —
НЕУХИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має відхилень від чого-небудь; незмінний, постійний. Швидке зростання радянської економіки обумовлює неухильне піднесення добробуту і культурного рівня трудящих (Наука..
Словник української мови в 11 томах