нехтувати —
(не зважати на когось) ігнорувати, (спеціально) зневажати, погорджувати, (з байдужістю) легковажити, (для святого спокою) обходити, обминати, переступати.
Словник синонімів Полюги
нехтувати —
не́хтувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
нехтувати —
(кого) іґнорувати, погорджувати ким; (що) гребати <�гребувати, гордувати> чим, з. нехаяти; (не зважати) легковажити, недооцінювати, залишати без уваги.
Словник синонімів Караванського
нехтувати —
див. зневажати
Словник синонімів Вусика
нехтувати —
-ую, -уєш, недок., перех. і неперех. 1》 кого, що і ким, чим. Ставитися презирливо, зарозуміло, зневажливо і т. ін. до кого-, чого-небудь; ігнорувати. 2》 чим. Не надавати чому-небудь значення, не звертати уваги на щось. || Недбало ставитися, не берегти чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нехтувати —
НЕ́ХТУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. кого, що і ким, чим. Ставитися презирливо, зарозуміло, зневажливо і т. ін. до кого-, чого-небудь; ігнорувати. Кожне мало право налаяти його, нехтувати ним, бо він сирота, мужиченя... (М.
Словник української мови у 20 томах
нехтувати —
ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм.
Словник синонімів української мови
нехтувати —
НЕ́ХТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех. 1. кого, що і ким, чим. Ставитися презирливо, зарозуміло, зневажливо і т. ін. до кого-, чого-небудь; ігнорувати. Кожне мало право налаяти його, нехтувати ним, бо він сирота, мужиченя… (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
нехтувати —
Нехтувати, -тую, -єш гл. 1) Не беречь, небрежно относиться. От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею. Гадяч. у. Нехтувать одежину. Ном. № 11133. Вона грошима нехтує. Борз. у. 2) Пренебрегать.
Словник української мови Грінченка