нехіть —
-хоті, ж. Небажання робити що-небудь. || Неприязнь до кого-, чого-небудь. || у знач. присл., розм. З неохотою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нехіть —
НЕ́ХІТЬ, хоті, ж. 1. Небажання робити що-небудь; неохота. – Ти старомодна аристократка моя, – закинув я жартом, зачувши її нехіть до подорожі (О.
Словник української мови у 20 томах
нехіть —
НЕБАЖА́ННЯ перев. з інфін. (відсутність бажання, прагнення робити що-небудь), НЕОХО́ТА до чого, з інфін. і без додатка, НЕ́ХІТЬ до чого і без додатка; ЗНЕОХО́ТА перев. без додатка, розм. (відсутність бажань, байдужість).
Словник синонімів української мови
нехіть —
НЕ́ХІТЬ, хоті, ж. Небажання робити що-небудь. — Ти старомодна аристократка моя, — закинув я жартом, зачувши її нехіть до подорожі (Коб.
Словник української мови в 11 томах
нехіть —
Нехіть, -хоти ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.
Словник української мови Грінченка