нехіть

НЕБАЖА́ННЯ перев. з інфін. (відсутність бажання, прагнення робити що-небудь), НЕОХО́ТА до чого, з інфін. і без додатка, НЕ́ХІТЬ до чого і без додатка; ЗНЕОХО́ТА перев. без додатка, розм. (відсутність бажань, байдужість). — Батьківське невміння чи небажання знайти з дитиною душевний контакт — від цього найчастіше зароджуються всі бурі конфліктів та правопорушень... (О. Гончар); Молодий хлопець, обізвавшись до його одним словом, і то з неохотою, знов мовчав (І. Нечуй-Левицький); Ганна замкнулася в собі, відчуваючи якусь нехіть до всього (В. Козаченко); Вона (осінь) закриває перспективи, відбирає ясність, оживлює сумніви та знеохоту (І. Франко).

НЕОХО́ЧЕ (без бажання), НЕ́ХОТЯ розм., ЗНЕ́ХОТЯ розм., НЕХОТЯЧИ́ розм., НЕ́ХІТЬ розм., ВІДНЕ́ХОТЯ діал., ВІДНЕ́ХОЧУ діал., ЗНЕ́ХОЧУ діал. Військо збиралося тяжко, забарливо, неохоче (П. Загребельний); — А що — ми? Ми люди темні, нам якби гроші та харчі казенні, — нехотя промимрив хазяїн (Є. Гуцало); Вогонь палахнув нехотячи, та, коли війнув вітер, зайнявся бадьоріше (І. Чендей); Шура нехіть присіла на краєчок лавки (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. нехіть — (відсутність бажання) небажання, неохота.  Словник синонімів Полюги
2. нехіть — не́хіть іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. нехіть — Небажання, неохота, знеохота; (до* чого) нелюбов, відраза.  Словник синонімів Караванського
4. нехіть — див. лінощі  Словник синонімів Вусика
5. нехіть — -хоті, ж. Небажання робити що-небудь. || Неприязнь до кого-, чого-небудь. || у знач. присл., розм. З неохотою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. нехіть — НЕ́ХІТЬ, хоті, ж. 1. Небажання робити що-небудь; неохота. – Ти старомодна аристократка моя, – закинув я жартом, зачувши її нехіть до подорожі (О.  Словник української мови у 20 томах
7. нехіть — Не́хіть, -хоті, -хоті, -хіттю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. нехіть — НЕ́ХІТЬ, хоті, ж. Небажання робити що-небудь. — Ти старомодна аристократка моя, — закинув я жартом, зачувши її нехіть до подорожі (Коб.  Словник української мови в 11 томах
9. нехіть — Нехіть, -хоти ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.  Словник української мови Грінченка