Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ниций

Ни́ций, -ца, -це

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. ниций — ни́ций прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ниций — Підлий, негідний, ганебний, низький, падлючий.  Словник синонімів Караванського
  3. ниций — -а, -е. Негідний, підлий, ганебний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ниций — НИ́ЦИЙ, а, е. Негідний, підлий, ганебний. [В'язень-лицар:] Знав, проклятий [король], як покарать мене. В той день, як він мене сюди закинув, .. він підписав декрет, що він касує і тортури, й страту в своїй державі – ниций лицемір!...  Словник української мови у 20 томах
  5. ниций — НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙ підсил., НЕПОДО́БНИЙ рідше, БРИДКИ́Й підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  6. ниций — НИ́ЦИЙ, а, е. Негідний, підлий, ганебний. [В’язень-лицар:] Знав, проклятий [король], як покарать мене. В той день, як він мене сюди закинув, .. він підписав декрет, що він касує і тортури, й страту в своїй державі — ниций лицемір! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  7. ниций — Ниций, -а, -е Подлый, низкій, пошлый. Як ница собака, знишку рве. Ном. № 3039. Дітки мої! — каже тоненьким ницим голоском. К. ЧР. 262. Чортяці ницу душу продаєш. К. ПС. 85.  Словник української мови Грінченка