ниций

НИ́ЦИЙ, а, е.

Негідний, підлий, ганебний.

[В'язень-лицар:] Знав, проклятий [король], як покарать мене. В той день, як він мене сюди закинув, .. він підписав декрет, що він касує і тортури, й страту в своїй державі – ниций лицемір! (Леся Українка);

– Трохи незграбний .. – думала про нього Тетяна, – а такий сердечний .. і мимохіть порівнювала з Мамієм. Той красивий, як намальований, з ницою душею спесивця, цей – приязний і соромливий, з одвертим серцем дитини (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. ниций — ни́ций прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ниций — Підлий, негідний, ганебний, низький, падлючий.  Словник синонімів Караванського
3. ниций — -а, -е. Негідний, підлий, ганебний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ниций — НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙ підсил., НЕПОДО́БНИЙ рідше, БРИДКИ́Й підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. ниций — Ни́ций, -ца, -це  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ниций — НИ́ЦИЙ, а, е. Негідний, підлий, ганебний. [В’язень-лицар:] Знав, проклятий [король], як покарать мене. В той день, як він мене сюди закинув, .. він підписав декрет, що він касує і тортури, й страту в своїй державі — ниций лицемір! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
7. ниций — Ниций, -а, -е Подлый, низкій, пошлый. Як ница собака, знишку рве. Ном. № 3039. Дітки мої! — каже тоненьким ницим голоском. К. ЧР. 262. Чортяці ницу душу продаєш. К. ПС. 85.  Словник української мови Грінченка