ноктюрн —
ноктю́рн іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
ноктюрн —
-а, ч. Одночастинний музичний твір наспівного, ліричного, мрійливого характеру, певним способом пов'язаний з художніми образами ночі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ноктюрн —
(фр. nocture — нічний) — лірична наспівна мелодична п’єса, зміст якої пов’язаний з художніми образами ночі. Зразки Н. — в творчості В.А.Моцарта, Й.Гайдна, Ф.Шопена, Р.Шумана, М.Лисенка, М.Глінки, К.Дебюссі, П.Чайковського та інших.
Словник-довідник музичних термінів
ноктюрн —
НОКТЮ́РН, а, ч. Одночастинний музичний твір наспівного, ліричного, мрійливого характеру. З зали долітають мрійні звуки ноктюрна Шопена (І. Кочерга); [Камердинер:] Другий дзвінок, панове. В програмі тепер ноктюрни й вальси – Ліста і Шопена (С. Голованівський).
Словник української мови у 20 томах
ноктюрн —
ноктю́рн (франц. nocturne, букв. – нічний) музична п’єса, ліричного мрійливого характеру, ніби навіяна нічними настроями; художній твір, в якому зображені нічні сцени, нічні образи.
Словник іншомовних слів Мельничука
ноктюрн —
Інструментальний музичний твір; у XVIII ст. наближений до серенади, в XIX ст. — настроєва фортепіанна мініатюра, застосовували Дж. Філд, пізніше Ф. Шопен.
Універсальний словник-енциклопедія
ноктюрн —
НОКТЮ́РН, а, ч. Одночастинний музичний твір наспівного, ліричного, мрійливого характеру. З зали долітають мрійні звуки ноктюрна Шопена (Коч., III, 1956, 135); [Камердинер:] Другий дзвінок, панове. В програмі тепер ноктюрни й вальси — Ліста і Шопена (Голов., Драми, 1958, 240).
Словник української мови в 11 томах