ноктюрн
НОКТЮ́РН, а, ч.
Одночастинний музичний твір наспівного, ліричного, мрійливого характеру.
З зали долітають мрійні звуки ноктюрна Шопена (І. Кочерга);
[Камердинер:] Другий дзвінок, панове. В програмі тепер ноктюрни й вальси – Ліста і Шопена (С. Голованівський).
Словник української мови (СУМ-20)