нокнути
НО́КНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до но́кати.
Десь недалечко хтось нокнув на коня (Л. Яновська);
Як нокне [дядько] на коня, як стьобне, а кінь навалився на одну оглоблю та й переломив її (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)НО́КНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до но́кати.
Десь недалечко хтось нокнув на коня (Л. Яновська);
Як нокне [дядько] на коня, як стьобне, а кінь навалився на одну оглоблю та й переломив її (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)