Значення в інших словниках
-
ночувати —
ночува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
ночувати —
-ую, -уєш, недок. і док. Проводити ніч із сном і відпочинком; лаштуватися де-небудь на ніч для відпочинку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ночувати —
НОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Проводити ніч із сном і відпочинком; лаштуватися де-небудь на ніч для відпочинку. Ночували гайдамаки В зеленій діброві (Т. Шевченко); Майже щоночі в Убийвовків ночував хтось з подорожніх (О.
Словник української мови у 20 томах
-
ночувати —
І я колись під школою ночував. І я колись ходив до школи.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
ночувати —
днюва́ти і ночува́ти у кого, де. Постійно, весь час перебувати де-небудь; дуже часто бувати десь, у когось. Село ще спало, як у вікно сільради, де тепер днював і ночував Опришко — його хата розвалилася ще восени,— постукали (Р.
Фразеологічний словник української мови
-
ночувати —
НОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Проводити ніч із сном і відпочинком; лаштуватися де-небудь на ніч для відпочинку. Ночували гайдамаки В зеленій діброві (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
ночувати —
Ночувати, -чую, -єш гл. 1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. Мет. 2. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе). О. 1862.
Словник української мови Грінченка