обмова —
-и, ж. 1》 Неприязні висловлювання про кого-небудь з метою викликати до нього недовір'я, зневагу і т. ін. || Неслава, поговір. 2》 Несправедливе звинувачення; наклеп.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обмова —
ОБМО́ВА, и, ж. 1. Неприязні висловлювання про кого-небудь з метою викликати до нього недовір’я, зневагу і т. ін. Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (Фр., IV, 1950, 193); Я чула інстинктивно, що тепер почнеться обмова моєї особи… (Коб.
Словник української мови в 11 томах
обмова —
ОБМО́ВА, и, ж. 1. Неприязні висловлювання про кого-небудь з метою викликати до нього недовір'я, зневагу і т. ін. Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (І. Франко); Я чула інстинктивно, що тепер почнеться обмова моєї особи... (О.
Словник української мови у 20 томах
обмова —
НА́КЛЕП (неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь), ПО́КЛЕП рідко; ОБМО́ВА, НАГОВІ́Р, НАМО́ВА перев. мн. (несправедливе звинувачення в чому-небудь); ІНСИНУА́ЦІЯ книжн. (злісний наклеп, перев.
Словник синонімів української мови
обмова —
Обмо́ва, -ви ж. Злословіе, клевета, наговоръ. Най же нас обох поховають, нехай же людські обмови устануть. Гол. І. 202. Я гордував обмовою людською. К. ЦН. 259. ум. обмовонька, обмовочка.
Словник української мови Грінченка