Значення в інших словниках
-
обоз —
обо́з іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
обоз —
-у, ч. 1》 Те саме, що валка. 2》 військ. Транспортні засоби у військах, призначені для перевезення боєприпасів, продовольства і т. ін. 3》 заст. Табір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обоз —
ОБО́З, у, ч. 1. Те саме, що ва́лка. У Київ Гузь повертався не сам, а з обозом у десятеро саней (Бурл., М. Гонта, 1959, 16); Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею цілим обозом (Тют., Вир, 1964, 369). 2. військ.
Словник української мови в 11 томах
-
обоз —
ОБО́З, у, ч. 1. Те саме, що ва́лка. У Київ Гузь повертався не сам, а з обозом у десятеро саней (Ф. Бурлака); Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею цілим обозом (Григорій Тютюнник). 2. військ.
Словник української мови у 20 томах
-
обоз —
Тут це слово вжито в розумінні тимчасового укріпленого військового табору
Словник застарілих та маловживаних слів
-
обоз —
КОЛО́НА (підводи, машини тощо, які розташовані або рухаються витягнутою лінією), ВА́ЛКА, ХО́ДКА діал.; ОБО́З, ХУ́РА (група підвід). Десь за північ колона раптом зупинилась, і їздові попідкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались униз (О.
Словник синонімів української мови
-
обоз —
Обо́з, -зу м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. К. ЧР. 14. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому. Чуб. V. 332.
Словник української мови Грінченка