обридати —
обрида́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
обридати —
НАБРИДАТИ, ДОКУЧАТИ, с. осоружитися, ок. осоружіти, з. остивати; док. ОБРИДНУТИ, огиднути, огидіти, осточортіти, ОСТОБІСІТИ, сидіти в печінках.
Словник синонімів Караванського
обридати —
див. набридати
Словник синонімів Вусика
обридати —
-аю, -аєш, недок., обриднути, -ну, -неш, док. Ставати неприємним, нудним від одноманітності, повторення і т. ін.; набридати. || Ставати противним, осоружним. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обридати —
ОБРИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРИ́ДНУТИ, ну, неш, док. Ставати неприємним, нудним від одноманітності, повторення і т. ін.; набридати. Марусі ставало нудно.. І навіть гори, теплими синіми хвилями купані, обридали (Хотк.
Словник української мови в 11 томах
обридати —
ОБРИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРИ́ДНУТИ, ну, неш, док. Ставати неприємним, нудним від одноманітності, повторення і т. ін.; набридати. Марусі ставало нудно .. І навіть гори, теплими синіми хвилями купані, обридали (Г.
Словник української мови у 20 томах
обридати —
НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
обридати —
Обрида́ти, -да́ю, -єш сов. в. обриднути, -ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. Годі обридати, бо все однако не віддам. Полт. Тепер уже не обридатимуть мені, щоб прийшов. Стор. МПр. 134.
Словник української мови Грінченка