обсаджувати —
обса́джувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
обсаджувати —
Засаджувати; (стіл, ким) садовити за що <�кого>; (входи й виходи) забл|ь|оковувати, оточувати; (злиднями) обсідати.
Словник синонімів Караванського
обсаджувати —
[обсаджуватие] -уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови
обсаджувати —
-ую, -уєш, недок., обсадити, -саджу, -садиш, док., перех. 1》 чим і без додатка. Садити (рослини) навколо або з країв чого-небудь; оточувати насадженнями щось. 2》 Засаджувати, повністю вкривати рослинністю яку-небудь площу, ділянку землі і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обсаджувати —
ОБСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док. 1. що, чим і без дод. Садити (рослини) навколо або з країв чого-небудь; оточувати насадженнями щось.
Словник української мови у 20 томах
обсаджувати —
ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ (ОБХОПИ́ТИ), БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ (ОГОРНУ́ТИ), ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ) розм., ОБСНУВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
обсаджувати —
ОБСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех. 1. чим і без додатка. Садити (рослини) навколо або з країв чого-небудь; оточувати насадженнями щось.
Словник української мови в 11 томах