обсерватор —
Обсерва́тор: — тут: спостерігач [42]
Словник з творів Івана Франка
обсерватор —
обсерва́тор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
обсерватор —
див. СПОСТЕРІГАЧ.
Словник синонімів Караванського
обсерватор —
-а, ч. 1》 книжн. Той, хто обсервує що-небудь; спостерігач. || рідко. Спостережлива людина. 2》 Те саме, що обсерваційний пункт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обсерватор —
Спостерегач, споглядач
Словник чужослів Павло Штепа
обсерватор —
ОБСЕРВА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто обсервує що-небудь; спостерігач. Малюючи в цілому циклі “Бориславських оповідань” війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об'єктивним обсерватором (М.
Словник української мови у 20 томах
обсерватор —
СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОР книжн.; ГЛЯДА́Ч (той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось з цікавості тощо).
Словник синонімів української мови
обсерватор —
ОБСЕРВА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто обсервує що-небудь; спостерігач. Малюючи в цілому циклі "Бориславських оповідань" війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об’єктивним обсерватором (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах