обцас —
див. обчас.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обцас —
ОБЦА́С, у, ч., зах. Каблук. Ступаючи лиш писками чобіт, підоймав [підіймав Микола] обцас як міг угору (Л. Мартович).
Словник української мови у 20 томах
обцас —
о́бца́с каблук, підбор (м, ср, ст): Маленький ростом, він робив всякі заходи, щоб показатися вищим, і тому мав черевики на страшно високих обцасах, наче яка панночка (Шухевич)...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
обцас —
КАБЛУ́К (тверда набійка на підошві взуття під п'яткою), ЗАКАБЛУ́К, ПІДБО́Р, КО́РОК, ПІДП'Я́ТОК заст., ОБЧА́С (ОБЦА́С) діал.; ШПИ́ЛЬКА розм. (дуже тонка набійка в жіночому взутті).
Словник синонімів української мови
обцас —
О́БЦАС див. о́бчас.
Словник української мови в 11 томах
обцас —
Обцас, -су м. Каблукъ. Гол. Од. 52. Їден чобіт на підкові, другий на обцасі. Чуб. V. 1067.
Словник української мови Грінченка