обцас
ОБЦА́С, у, ч., зах.
Каблук.
Ступаючи лиш писками чобіт, підоймав [підіймав Микола] обцас як міг угору (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)ОБЦА́С, у, ч., зах.
Каблук.
Ступаючи лиш писками чобіт, підоймав [підіймав Микола] обцас як міг угору (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)