Значення в інших словниках
-
обідній —
обі́дній прикметник
Орфографічний словник української мови
-
обідній —
Обідішній; (сон) післяобідній; (- спеку) полуденний.
Словник синонімів Караванського
-
обідній —
[оуб’ід(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
обідній —
-я, -є. Прикм. до обід. || Признач. для обіду, споживання їжі. || Який має місце, відбувається після обіду (у 1 знач.). Обідня перерва — проміжок часу в середині дня, протягом якого процівники, співробітники установи обідають.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обідній —
ОБІ́ДНІЙ, я, є. Прикм. до обі́д. Приходжу додому, їм нашвидку 1 обідню порцію – невеликий шматок м'яса (М. Коцюбинський); // Характерний для часу обіду. Андрій прокинувся пізно. Крізь відчинене вікно землянки знадвору вже віяла обідня спека (О.
Словник української мови у 20 томах
-
обідній —
ОБІ́ДНІЙ, я, є. Прикм. до обі́д. Приходжу додому, їм нашвидку 1 обідню порцію — невеликий шматок м’яса (Коцюб., III, 1956, 147); Андрій прокинувся пізно. Крізь відчинене вікно землянки знадвору вже віяла обідня спека (Гур.
Словник української мови в 11 томах
-
обідній —
Обідній, -я, -є Обѣдній. Та збудила мене мати в обідню годину. Мет. 20.
Словник української мови Грінченка