обідранець —
обі́дранець іменник чоловічого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
обідранець —
див. ОБШАРПАНЕЦЬ.
Словник синонімів Караванського
обідранець —
див. бідний; драний
Словник синонімів Вусика
обідранець —
-нця, ч., зневажл. Людина в подертому одязі, дранті. || заст. Дуже бідна, незаможна, неродовита людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обідранець —
ОБІ́ДРАНЕЦЬ, нця, ч., зневажл. Людина, що ходить у поганому, подертому одязі, дранті; обшарпанець. Найшли [Краньцовського] в єврейськім шиночку обдертого, п'яного, в товаристві таких обідранців, як сам (Л. Мартович); // зневажл.
Словник української мови у 20 томах
обідранець —
ОБІ́ДРАНЕЦЬ, нця, ч., зневажл. Людина в подертому одязі, дранті. Найшли [Краньцовського] в єврейськім шиночку обдертого, п’яного, в товаристві таких обідранців, як сам (Март., Тв., 1954, 335); // заст. Дуже бідна, незаможна, неродовита людина.
Словник української мови в 11 томах
обідранець —
Обідранець, -нця м. Оборванецъ. Обідранці пішли в танці, голобокі пішли в скоки. Ном. № 12485.
Словник української мови Грінченка