овеча

Овеча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та, -ча́т

Значення в інших словниках

1. овеча — овеча́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. овеча — див. ягня  Словник синонімів Вусика
3. овеча — -ати, с. Пестл. до вівця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. овеча — ОВЕЧА́, а́ти, с. 1. Те саме, що ягня́ 1. Бере [вовк] чи овеча, чи порося (Сл. Б. Грінченка). 2. Пестл. до вівця́. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (І.  Словник української мови у 20 томах
5. овеча — ОВЕЧА́, а́ти, с. Пестл. до вівця́. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (Н.-Лев., III, 1956, 329); — Прийдеться, мабуть, — гадає Марта, — й овечата продати під осінь, а ціна ж тепер на скотину — не годуй краще… (Кос.  Словник української мови в 11 томах
6. овеча — Овеча, -чати с. Ягненокъ; овечка. Бере (вовк) чи овеча, чи порося. О. 1861. VIII. 96. Пара воликів єсть і овечат трохи. Рудч. Ск. І. 207.  Словник української мови Грінченка