Значення в інших словниках
-
оголошений —
оголо́шений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
оголошений —
Оголо́шений. Дієприкм. від оголосити. Генрик Сєнкевіч назвав у своїй, оголошеній в Zeit-i, відповіди Бєрнзонови голодівку львівских академіків — шопкою, яку зааранжовано з біфштиками і вином.
Українська літературна мова на Буковині
-
оголошений —
І заст. оглашений ім. Особа, яка готується до прийняття Таїнства Хрещення; катехумен
Словник церковно-обрядової термінології
-
оголошений —
[оголошеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
оголошений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оголосити. || оголошено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оголошений —
ОГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оголоси́ти. [Панни:] Сумною звісткою, вмить оголошеною, Нам на горе прийшлось тут з'явитися (М. Кропивницький); // оголо́шено, безос. пред. – Війну оголошено! – сказала Олександра Василівна (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах
-
оголошений —
ОГОЛО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оголоси́ти. [Панни:] Сумною звісткою, вмить оголошеною, Нам на горе прийшлось тут з’явитися (Кроп., V, 1959, 227); // оголо́шено, безос. присудк. сл. — Війну оголошено! — сказала Олександра Василівна (Довж., І, 1958, 431).
Словник української мови в 11 томах