оголошений
Оголо́шений. Дієприкм. від оголосити. Генрик Сєнкевіч назвав у своїй, оголошеній в Zeit-i, відповіди Бєрнзонови голодівку львівских академіків — шопкою, яку зааранжовано з біфштиками і вином. Щоб сій підлій видумці дати належну відправу, радить звісний поет і член голодуючої громади Петро Карманьский оскражити Сєнкевіча о обиду (Б., 1907, 58, 3); Національні [бібліотеки] (як приміром польське Ossolineum або український з заложеня Народний Дім) старають ся зібрати і переховати усі виданя, вже оголошені в даній мові або дотикаючі рідної mepumopi'i (Кузеля, 1910, 4)
// див. оголосити.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.