Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

одеколон

Одекольо́нь, -льо́ню; -льо́ні, -нів і одеколо́н, -ну; -ло́ни, -нів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. одеколон — одеколо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. одеколон — -у, ч. Спирто-водяний розчин запашних ефірних олій, що є парфумерним, гігієнічним та освіжаючим засобом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одеколон — ОДЕКОЛО́Н, у, ч. Спирто-водяний розчин запашних ефірних масел, що є парфумерним, гігієнічним та освіжаючим засобом. Він кисло буркнув, прийняв з рук Савки пляшку, скинув сорочку і почав обтирати одеколоном біле, жовтаве од старості тіло (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. одеколон — одеколо́н (франц. eau de Cologne, букв. – кельнська вода) косметичний засіб з розчинних у спирті ефірних олій. Уперше почали виготовляти в м. Кельні.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. одеколон — ОДЕКОЛО́Н, у, ч. Спирто-водяний розчин запашних ефірних масел, що є парфюмерним, гігієнічним та освіжаючим засобом. Він кисло буркнув, прийняв з рук Савки пляшку, скинув сорочку і почав обтирати одеколоном біле, жовтаве од старості тіло (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах