одеколон
ОДЕКОЛО́Н, у, ч.
Спирто-водяний розчин запашних ефірних масел, що є парфумерним, гігієнічним та освіжаючим засобом.
Він кисло буркнув, прийняв з рук Савки пляшку, скинув сорочку і почав обтирати одеколоном біле, жовтаве од старості тіло (М. Коцюбинський);
Оксана Сергіївна із розпущеними косами, пахуча й обновлена, оббризкала дівчину рештками одеколону (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)