одеколон
ОДЕКОЛО́Н, у, ч. Спирто-водяний розчин запашних ефірних масел, що є парфюмерним, гігієнічним та освіжаючим засобом.
Він кисло буркнув, прийняв з рук Савки пляшку, скинув сорочку і почав обтирати одеколоном біле, жовтаве од старості тіло (Коцюб., II, 1955, 383);
Оксана Сергіївна із розпущеними косами, пахуча й обновлена, оббризкала дівчину рештками одеколону (Ю. Янов., II, 1954, 70).
Словник української мови (СУМ-11)