опасання —
опаса́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
опасання —
-я, с. У давній українській архітектурі – суцільна крита галерея навколо будівлі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опасання —
ОПАСА́ННЯ, я, с. У давній українській архітектурі – суцільна крита галерея навколо будівлі. – А що, як старий причепиться, щоб поставити драбину, та присилує лізти до опасання або за опасання! (І.
Словник української мови у 20 томах
опасання —
ОПАСА́ННЯ, я, с. У давній українській архітектурі — суцільна крита галерея навколо будівлі. — А що, як старий причепиться, щоб поставити драбину, та присилує лізти до опасання або за опасання! (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
опасання —
(укр.) Дерев'яна крита галерея навколо будівлі, створена виносом даху на простих або різьблених кронштейнах. У низці храмів О. влаштовували кількома горизонтальними рядами, підкреслюючи ярусність загальної композиції споруди.
Архітектура і монументальне мистецтво
опасання —
Опаса́ння, -ня с. 1) Опоясыяаніе. 2) Сплошная крытая галлерея вокругъ церкви. Липов. у. Шух. І. 116. см. басань.
Словник української мови Грінченка