Значення в інших словниках
-
оперативний —
операти́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
оперативний —
МД. хірургічний; (крок) своєчасний; (штаб) дійовий; (загін) летючий.
Словник синонімів Караванського
-
оперативний —
-а, -е. 1》 Пов'язаний з хірургічною операцією, супроводжуваний операцією; хірургічний. Оперативне випрямлення кістки. Оперативне лікування. 2》 Стос. до воєнної операції, пов'язаний з воєнною операцією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оперативний —
Дієвий, чинний
Словник чужослів Павло Штепа
-
оперативний —
ОПЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Пов'язаний з хірургічною операцією, супроводжуваний операцією; хірургічний. Оперативне випрямлення кістки; Оперативне лікування. 2. Стос. до військової операції, пов'язаний з військовою операцією.
Словник української мови у 20 томах
-
оперативний —
операти́вний (від лат. operativus – діяльний) 1. Той, що стосується операції, випливає з неї, супроводиться операцією. 2. Пов’язаний з безпосереднім здійсненням тих чи інших завдань, планів, починань. 3. Той, що вміє швидко виконувати завдання; дійовий.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
оперативний —
ДІЙОВИ́Й (який приводить до потрібних наслідків, активно впливає на когось, щось), ЕФЕКТИ́ВНИЙ, РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, ПРОДУКТИ́ВНИЙ, ПЛІ́ДНИЙ, ПЛОДОТВО́РНИЙ рідше, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ОПЕРАТИ́ВНИЙ (перев.
Словник синонімів української мови
-
оперативний —
ОПЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з хірургічною операцією, супроводжуваний операцією; хірургічний. Оперативне випрямлення кістки; Оперативне лікування. 2. Стос. до військової операції, пов’язаний з військовою операцією.
Словник української мови в 11 томах
-
оперативний —
рос. оперативный 1. Пов'язаний з негайним здійсненням певних завдань, доручень, планів, починань. 2. Дійовий, енергійний, здатний своєчасно, швидко здійснювати певні завдання, операції, доручення.
Eкономічна енциклопедія