оперативний
ОПЕРАТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Пов'язаний з хірургічною операцією, супроводжуваний операцією; хірургічний.
Оперативне випрямлення кістки;
Оперативне лікування.
2. Стос. до військової операції, пов'язаний з військовою операцією.
Раніше за всіх зведення взнає боєць. Це з тієї простої причини, що сам він і є учасником бойових подій оперативного зведення (Л. Первомайський);
* Образно. Корсунь-Шевченківська операція – надзвичайно складна .. як у тактичному, так і в оперативному відношенні (з газ.).
3. Який безпосередньо здійснює що-небудь, виконує якесь завдання.
Оперативний черговий провів Павла глибокими ходами сполучення (В. Кучер);
Оперативна група;
Оперативний відділ;
// Пов'язаний з безпосереднім практичним виконанням яких-небудь завдань.
Проблеми безперервного оперативного планування і безперервного оперативного обліку та контролю виробництва слід вирішувати в єдиному комплексі (з газ.).
4. Здатний правильно і швидко виконувати ті чи інші практичні завдання; дійовий.
Оперативне керівництво;
Оперативний організатор.
Словник української мови (СУМ-20)