оперативний
ОПЕРАТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Пов'язаний з хірургічною операцією, супроводжуваний операцією; хірургічний.
Оперативне випрямлення кістки;
Оперативне лікування.
2. Стос. до військової операції, пов'язаний з військовою операцією.
Раніше за всіх зведення взнає боєць. Це з тієї простої причини, що сам він і є учасником бойових подій оперативного зведення (Л. Первомайський);
* Образно. Корсунь-Шевченківська операція – надзвичайно складна .. як у тактичному, так і в оперативному відношенні (з газ.).
3. Який безпосередньо здійснює що-небудь, виконує якесь завдання.
Оперативний черговий провів Павла глибокими ходами сполучення (В. Кучер);
Оперативна група;
Оперативний відділ;
// Пов'язаний з безпосереднім практичним виконанням яких-небудь завдань.
Проблеми безперервного оперативного планування і безперервного оперативного обліку та контролю виробництва слід вирішувати в єдиному комплексі (з газ.).
4. Здатний правильно і швидко виконувати ті чи інші практичні завдання; дійовий.
Оперативне керівництво;
Оперативний організатор.
Значення в інших словниках
- оперативний — операти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- оперативний — МД. хірургічний; (крок) своєчасний; (штаб) дійовий; (загін) летючий. Словник синонімів Караванського
- оперативний — -а, -е. 1》 Пов'язаний з хірургічною операцією, супроводжуваний операцією; хірургічний. Оперативне випрямлення кістки. Оперативне лікування. 2》 Стос. до воєнної операції, пов'язаний з воєнною операцією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оперативний — Дієвий, чинний Словник чужослів Павло Штепа
- оперативний — операти́вний (від лат. operativus – діяльний) 1. Той, що стосується операції, випливає з неї, супроводиться операцією. 2. Пов’язаний з безпосереднім здійсненням тих чи інших завдань, планів, починань. 3. Той, що вміє швидко виконувати завдання; дійовий. Словник іншомовних слів Мельничука
- оперативний — ДІЙОВИ́Й (який приводить до потрібних наслідків, активно впливає на когось, щось), ЕФЕКТИ́ВНИЙ, РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, ПРОДУКТИ́ВНИЙ, ПЛІ́ДНИЙ, ПЛОДОТВО́РНИЙ рідше, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ОПЕРАТИ́ВНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
- оперативний — Операти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оперативний — ОПЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з хірургічною операцією, супроводжуваний операцією; хірургічний. Оперативне випрямлення кістки; Оперативне лікування. 2. Стос. до військової операції, пов’язаний з військовою операцією. Словник української мови в 11 томах
- оперативний — рос. оперативный 1. Пов'язаний з негайним здійсненням певних завдань, доручень, планів, починань. 2. Дійовий, енергійний, здатний своєчасно, швидко здійснювати певні завдання, операції, доручення. Eкономічна енциклопедія