Значення в інших словниках опорядити — [ II, 16] (поль. oporządzić) «обікрасти» [ОГ] Словник з творів Івана Франка опорядити — опоряди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови опорядити — див. опоряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови опорядити — ОПОРЯДИ́ТИ див. опоряджа́ти. Словник української мови у 20 томах опорядити — ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ (РИШТУВА́ТИ) розм., ЗНАРЯДЖА́ТИ діал., ЗРЯДЖА́ТИ діал. Словник синонімів української мови опорядити — ОПОРЯДИ́ТИ див. опоряджа́ти. Словник української мови в 11 томах