Значення в інших словниках
-
опорядити —
[ II, 16] (поль. oporządzić) «обікрасти» [ОГ]
Словник з творів Івана Франка
-
опорядити —
опоряди́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
опорядити —
ОПОРЯДИ́ТИ див. опоряджа́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
опорядити —
ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ (РИШТУВА́ТИ) розм., ЗНАРЯДЖА́ТИ діал., ЗРЯДЖА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
-
опорядити —
Опоряди́ти, -джу́, -ди́ш, -дя́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
опорядити —
ОПОРЯДИ́ТИ див. опоряджа́ти.
Словник української мови в 11 томах