ораторствувати

Ора́торствувати, -ствую, -ствуєш

Значення в інших словниках

1. ораторствувати — ора́торствувати дієслово недоконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. ораторствувати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
3. ораторствувати — -ую, -уєш, недок., зневажл. Надто довго й нудно виголошувати промову, говорити про що-небудь (перев. з претензією на красномовність).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ораторствувати — див. говорити  Словник чужослів Павло Штепа
5. ораторствувати — ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Виголошувати промову. – Довго ви ораторствуєте, Мироне, – Варчук .. похитує .. головою (М. Стельмах); На опері Січинського [“Роксолана”] виразно позначився вплив жанру ораторії та містеріальної драми (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
6. ораторствувати — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
7. ораторствувати — ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., зневажл. Надто довго й нудно виголошувати промову, говорити про що-небудь (перев. з претензією на красномовність). — Довго ви ораторствуєте, Мироне, — Варчук.. похитує.. головою (Стельмах, II, 1962, 44); Оце недавно..  Словник української мови в 11 томах