ораторствувати
ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., зневажл. Надто довго й нудно виголошувати промову, говорити про що-небудь (перев. з претензією на красномовність).
— Довго ви ораторствуєте, Мироне, — Варчук.. похитує.. головою (Стельмах, II, 1962, 44);
Оце недавно.. іду я з роботи.. Дивлюся: біля молочарні — жінок, як на весіллі.. Ораторствує баба Олька. Ну, як на мітингу виступає! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 99).
Словник української мови (СУМ-11)