орлиця

Орли́ця, -ці, -цею; -ли́ці, -ли́ць

Значення в інших словниках

1. орлиця — орли́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. орлиця — I орл`иця-і, ж. Самиця орла. II `орлиця-і, ж., нар.-поет. Горлиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. орлиця — ОРЛИ́ЦЯ, і, ж. Самка орла. Повисши в небі на крилах, Клектала хижая орлиця, І, вчувши клекіт, в комишах Ховалась боязкая птиця (Я. Щоголів); Вони [мисливці] боялися більше орлиці-матері (З. Тулуб); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
4. орлиця — ОРЛИ́ЦЯ (самиця орла), ВІРЛИ́ЦЯ фольк. У небі ясному кружляє орлиця (О. Гончар); Давала тінь йому вірлиця, Лизав криваві рани вовк (П. Грабовський).  Словник синонімів української мови
5. орлиця — ОРЛИ́ЦЯ, і, ж. Самиця орла. Повисши в небі на крилах, Клектала хижая орлиця, І, вчувши клекіт, в комишах Ховалась боязкая птиця (Щог., Поезії, 1958, 376); *Образно. Скрізь дівчата Батьківщини, орлиці наших днів, на варті трудовій (Сос.  Словник української мови в 11 томах
6. орлиця — Орли́ця, -ці ж. Самка орлиная, орлица. --------------- Орлиця, -ці ж. = горлиця. Ой я вас, орлиці, за ті вісти скажу соколові живцем вас поїсти. Чуб. V. 35.  Словник української мови Грінченка