Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

оріх

Орі́х, див. горі́х

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. оріх — -а, ч., рідко. Те саме, що горіх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оріх — Горіх, горішок, горішочок  Словник чужослів Павло Штепа
  3. оріх — ОРІ́Х, а, ч., рідко. Те саме, що горі́х. Сад стоїть внизу і пісню осені розучує. Підбіжить вітер до оріхів – оріхи ноти ронять пожовклі (П. Тичина); Був колись оріх, а тепер свистун (Номис); Ярина кинула розкушеного оріха додолу і взялася знов нагинати ліщину (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  4. оріх — ОРІ́Х, а, ч., рідко. Те саме, що горі́х. Сад стоїть внизу і пісню осені розучує. Підбіжить вітер до оріхів — оріхи ноти ронять пожовклі (Тич.  Словник української мови в 11 томах