орієнтування —
орієнтува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
орієнтування —
-я, с. 1》 Дія за знач. орієнтувати і орієнтуватися. || Психічна функція, яка забезпечує усвідомлення власної особи та обставин. Алопсихічне орієнтування — орієнтування, що стосується усвідомлення навколишніх обставин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
орієнтування —
ОРІЄНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. орієнтува́ти і орієнтува́тися. Орієнтування на Землі полягає в знаходженні напрямів на північ, південь і т. д (з навч. літ.); Вночі під час бурі втратили орієнтування.
Словник української мови у 20 томах
орієнтування —
ОРІЄНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. орієнтува́ти і орієнтува́тися. Орієнтування на Землі полягає в знаходженні напрямів на північ, південь і т. д. (Астр., 1956, 24); Вночі під час бурі втратили орієнтування.
Словник української мови в 11 томах