Словник української мови у 20 томах

орієнтування

ОРІЄНТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. орієнтува́ти і орієнтува́тися.

Орієнтування на Землі полягає в знаходженні напрямів на північ, південь і т. д (з навч. літ.);

Вночі під час бурі втратили орієнтування. Виміри показують, що ми приблизно на 45° північної широти (М. Трублаїні);

Мушка [собака] виявила .. знання психології, орієнтування – і оселилася близько до хазяїна (Ю. Яновський).

△ (1) Спорти́вне орієнтува́ння.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. орієнтування — орієнтува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. орієнтування — -я, с. 1》 Дія за знач. орієнтувати і орієнтуватися. || Психічна функція, яка забезпечує усвідомлення власної особи та обставин. Алопсихічне орієнтування — орієнтування, що стосується усвідомлення навколишніх обставин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орієнтування — Орієнтува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. орієнтування — ОРІЄНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. орієнтува́ти і орієнтува́тися. Орієнтування на Землі полягає в знаходженні напрямів на північ, південь і т. д. (Астр., 1956, 24); Вночі під час бурі втратили орієнтування.  Словник української мови в 11 томах