орієнтування
ОРІЄНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. орієнтува́ти і орієнтува́тися.
Орієнтування на Землі полягає в знаходженні напрямів на північ, південь і т. д. (Астр., 1956, 24);
Вночі під час бурі втратили орієнтування. Виміри показують, що ми приблизно на 45° північної широти (Трубл., II, 1950, 92);
Для представників окремих наук діалектичний метод є могутнім засобом орієнтування в розв’язанні важливих теоретичних і практичних наукових завдань (Ком. Укр., 9, 1962, 50).
Словник української мови (СУМ-11)