осетер —
осете́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
осетер —
-тра, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м'ясом та ікрою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
осетер —
ОСЕТЕ́Р, тра́, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м'ясом та ікрою. Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів (З. Тулуб); Здавна Дніпро славивсь осетрами (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
осетер —
ОСЕТЕ́Р, тра́, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м’ясом та ікрою. Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 242).
Словник української мови в 11 томах
осетер —
Осете́р, -тра м. Осетръ. Рудч. Ск. II. 172. Браун. 31.
Словник української мови Грінченка