Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

осетер

Осете́р, -тра́; осетри́, -трі́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. осетер — осете́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. осетер — -тра, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м'ясом та ікрою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осетер — ОСЕТЕ́Р, тра́, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м'ясом та ікрою. Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів (З. Тулуб); Здавна Дніпро славивсь осетрами (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. осетер — ОСЕТЕ́Р, тра́, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м’ясом та ікрою. Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 242).  Словник української мови в 11 томах
  5. осетер — Осете́р, -тра м. Осетръ. Рудч. Ск. II. 172. Браун. 31.  Словник української мови Грінченка