осетер

ОСЕТЕ́Р, тра́, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м’ясом та ікрою.

Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 242).

Значення в інших словниках

1. осетер — осете́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. осетер — -тра, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м'ясом та ікрою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осетер — ОСЕТЕ́Р, тра́, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м'ясом та ікрою. Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів (З. Тулуб); Здавна Дніпро славивсь осетрами (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. осетер — Осете́р, -тра́; осетри́, -трі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. осетер — Осете́р, -тра м. Осетръ. Рудч. Ск. II. 172. Браун. 31.  Словник української мови Грінченка