осиротити —
осироти́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
осиротити —
-очу, -отиш, док., перех. Залишити кого-небудь без батька, матері чи близької, рідної людини; зробити сиротою. || Зробити кого-небудь самотнім, одиноким, відібравши, відірвавши близьку або рідну людину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
осиротити —
ОСИРОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, док., кого. Зробити дитину, підлітка сиротою; позбавити батька, матері або одного з них. Війна осиротила її, все ж лишивши їй двоє найрідніших людей: діда Овсія і Живана (В.
Словник української мови у 20 томах
осиротити —
ОСИРОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, док., перех. Залишити кого-небудь без батька, матері або близької, рідної людини; зробити сиротою. — О сину! світ моїх очей! Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? Щоб ти мене — стару, слабую..
Словник української мови в 11 томах
осиротити —
Осироти́ти, -чу́, -ти́ш гл. Осиротить. А вража дочко! ти мене осиротила! Мій Василь од мене одцурався. МВ. І.
Словник української мови Грінченка