ослінчик —
-а, ч. Зменш. до ослін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ослінчик —
ОСЛІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ослі́н. Чіпка приставив з другого боку стола ослінчика, сів навпроти гостя (Панас Мирний); Роздумувала Одарка, сидячи на ослінчику біля хати (Григорій Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
ослінчик —
ОСЛІ́НЧИК, а, ч. Зменш. до ослі́н. Чіпка приставив з другого боку стола ослінчика, сів навпроти гостя (Мирний, І, 1949, 375); Роздумувала Одарка, сидячи на ослінчику біля хати (Тют., Вир, 1964, 126).
Словник української мови в 11 томах