ослінчик
ОСЛІ́НЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до ослі́н.
Чіпка приставив з другого боку стола ослінчика, сів навпроти гостя (Панас Мирний);
Роздумувала Одарка, сидячи на ослінчику біля хати (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)ОСЛІ́НЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до ослі́н.
Чіпка приставив з другого боку стола ослінчика, сів навпроти гостя (Панас Мирний);
Роздумувала Одарка, сидячи на ослінчику біля хати (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)