Словник української мови у 20 томах

ослінчик

ОСЛІ́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до ослі́н.

Чіпка приставив з другого боку стола ослінчика, сів навпроти гостя (Панас Мирний);

Роздумувала Одарка, сидячи на ослінчику біля хати (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ослінчик — ослі́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ослінчик — див. лава  Словник синонімів Вусика
  3. ослінчик — -а, ч. Зменш. до ослін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ослінчик — Ослі́нчик, -ка; -чики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ослінчик — ОСЛІ́НЧИК, а, ч. Зменш. до ослі́н. Чіпка приставив з другого боку стола ослінчика, сів навпроти гостя (Мирний, І, 1949, 375); Роздумувала Одарка, сидячи на ослінчику біля хати (Тют., Вир, 1964, 126).  Словник української мови в 11 томах