ослінець
ОСЛІ́НЕЦЬ, нця, ч.
Зменш. до ослі́н.
Хмельницький сів на дубовім ослінці край вікна (І. Франко);
В хату Оленка ввійшла, лампу на стіл узяла, скриньку біля столу на ослінці поставила (А. Тесленко).
Словник української мови (СУМ-20)ОСЛІ́НЕЦЬ, нця, ч.
Зменш. до ослі́н.
Хмельницький сів на дубовім ослінці край вікна (І. Франко);
В хату Оленка ввійшла, лампу на стіл узяла, скриньку біля столу на ослінці поставила (А. Тесленко).
Словник української мови (СУМ-20)