ослінець
Ослін, -лону
м. Продолговатая скамья. Вас. 194. Чуб. VII. 387, 388. Ти сядеш на лавці, а я на ослоні. Kolb. І. 58.
2) Станокъ у колесника, на которомъ тешуть. Сумск. у. ум. ослінець, ослінчик, ослоник, ослононько. Посаджала на ослононьку. Мет. 200. Ой сядь на ослоник. Грин. III. 498.
Словник української мови Грінченка