ослін

ОСЛІ́Н, ло́на, ч.

Переносна кімнатна лава для сидіння.

Сидить батько кінець стола, На руки схилився, .. Коло його стара мати Сидить на ослоні, За сльозами ледве-ледве Вимовляє доні (Т. Шевченко);

Ґаздині давали лад всередині хати: мили столи, лавиці, ослони (Г. Хоткевич);

Григорій різав тютюн на краю порубцьованого ножем ослона (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. ослін — ослі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ослін — див. ЛАВА; ослінчик.  Словник синонімів Караванського
3. ослін — див. лава  Словник синонімів Вусика
4. ослін — -лона, ч. Переносна кімнатна лава для сидіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ослін — I. ЛА́ВА (пристрій для сидіння, закріплений на стояках), ЛА́ВКА, ЛА́ВИЦЯ діал.; ОСЛІ́Н, СКАМНИ́ЦЯ діал. (переносний кімнатний пристрій для сидіння). Крім стола, в кімнаті був невеликий ослін, на якому сидів комбат, і дві довгі лави вздовж стін (Л.  Словник синонімів української мови
6. ослін — Ослі́н, осло́ну, на -ні; -ло́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ослін — ОСЛІ́Н, ло́на, ч. Переносна кімнатна лава для сидіння. Сидить батько кінець стола, На руки схилився,.. Коло його стара мати Сидить на ослоні, За сльозами ледве-ледве Вимовляє доні (Шевч.  Словник української мови в 11 томах