ослін
ОСЛІ́Н, ло́на, ч.
Переносна кімнатна лава для сидіння.
Сидить батько кінець стола, На руки схилився, .. Коло його стара мати Сидить на ослоні, За сльозами ледве-ледве Вимовляє доні (Т. Шевченко);
Ґаздині давали лад всередині хати: мили столи, лавиці, ослони (Г. Хоткевич);
Григорій різав тютюн на краю порубцьованого ножем ослона (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ослін — ослі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ослін — див. ЛАВА; ослінчик. Словник синонімів Караванського
- ослін — див. лава Словник синонімів Вусика
- ослін — -лона, ч. Переносна кімнатна лава для сидіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ослін — I. ЛА́ВА (пристрій для сидіння, закріплений на стояках), ЛА́ВКА, ЛА́ВИЦЯ діал.; ОСЛІ́Н, СКАМНИ́ЦЯ діал. (переносний кімнатний пристрій для сидіння). Крім стола, в кімнаті був невеликий ослін, на якому сидів комбат, і дві довгі лави вздовж стін (Л. Словник синонімів української мови
- ослін — Ослі́н, осло́ну, на -ні; -ло́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ослін — ОСЛІ́Н, ло́на, ч. Переносна кімнатна лава для сидіння. Сидить батько кінець стола, На руки схилився,.. Коло його стара мати Сидить на ослоні, За сльозами ледве-ледве Вимовляє доні (Шевч. Словник української мови в 11 томах