ослін

I. ЛА́ВА (пристрій для сидіння, закріплений на стояках), ЛА́ВКА, ЛА́ВИЦЯ діал.; ОСЛІ́Н, СКАМНИ́ЦЯ діал. (переносний кімнатний пристрій для сидіння). Крім стола, в кімнаті був невеликий ослін, на якому сидів комбат, і дві довгі лави вздовж стін (Л. Дмитерко); Марта Кирилівна сиділа на лавці (І. Нечуй-Левицький); В її хаті непорядок і убожество. Довга дубова лавиця, з почорнілих дощок збите ліжко, такий самий стіл (О. Кобилянська); Сторож і прибулий сіли на скамниці (М. Шаповал).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ослін — ослі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
ослін — див. ЛАВА; ослінчик. Словник синонімів Караванського
ослін — див. лава Словник синонімів Вусика
ослін — -лона, ч. Переносна кімнатна лава для сидіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
ослін — ОСЛІ́Н, ло́на, ч. Переносна кімнатна лава для сидіння. Сидить батько кінець стола, На руки схилився, .. Коло його стара мати Сидить на ослоні, За сльозами ледве-ледве Вимовляє доні (Т. Словник української мови у 20 томах
ослін — Ослі́н, осло́ну, на -ні; -ло́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ослін — ОСЛІ́Н, ло́на, ч. Переносна кімнатна лава для сидіння. Сидить батько кінець стола, На руки схилився,.. Коло його стара мати Сидить на ослоні, За сльозами ледве-ледве Вимовляє доні (Шевч. Словник української мови в 11 томах